Спливає час...

  Час має  дивну особливість нелінійності, що би там не казали. Я завжди казав, що він схожий на завірюху, майже хаотичну. Часом летить часом сповільниться, туди, сюди. Та для більшості з нас він іде вперед невідворотно швидко і від початку до кінця...

"Зупинись на мить озернись - ти ідеш по колу." (с)

  Все також циклічне як на мене. Безкінечне циклічне і пов’язане. Ми повторюємо свої помилки, або якщо щастить повторюємо свої вдачі.

  В проміжку нашого віку з 16 до 21 частіше за все кожен наш вибір може змінювати наше життя докорінно. В дитинстві все просто і зрозуміло, коли ти дорослий вже стало і нудно. Пройопана молодість не повертаєтсья навіть завдяки наркоті і розумінюю того що ти її проїпав. Твої життєві вибори і сенсові смаки молодості зроблять з тебе того ким ти є.

  Сумно лиш коли ти бачиш замість молодої руки зморшкувату...і вона твоя.

Головне зафігачте гарних історій, щоб було що розказати доки ви не відкинетесь і пустити сльозу за тим життям яке пройшло – знову ж таки на вашу думку... адже час як завірюха. Ніколи не знаєш...

Відновлення часткової віри в людей...

Сьогодні десь на пару місяців, або рік відновлена моя віра в доброту людей. підвезти незнайомого чоловіка в 12 годин ночі посеред млять лісу темного за дофіга км від києва до києва й майже довезти додому щей підтримувати розмову фігачити миле радіо і вправно водити машину. Дідько я просто мега вдячний певній особистості на імя Ірина. ЦЕ щось тепер я точно маю зробити комусь ще добре діло, а то млять відчую себе повним шматком лайна. Людство мабуть не пройобане зовсім якщо є такі милі люди.

Все за*бало...

Бахєрт