Так завжди б нам хотілося просто могти, так завжди б нам хотілося просто зуміти, із будь яких поразок виходити без втрат, із будь яких втрат виходити на нові шляхи. Не бачити минулих гріхів минулого гоніва, ніякого суму, лише шлях попереду - ром в горлянці і спяніння мозку, що веде вперед до нових звершень. Вони заствляють нас шукати нові мрії, нові шляхи, або сталу мрію не спотворюють нашарування невдач. Навіть якщо невдачі і були то лиш вдачі залишаються на нашій памяті, гарні враження розкішні історії нічого сумного нічого тупого нічого гонівного ... нічого ... нічого?
Так ми і прямували б якби не ...
Якби не рандумно мінімальна вибірка щасливчиків) хє хє, встань встань солоной стіною, за спиною вітер і крики чайок! хей екіпаж за мною! Нас же знову земля зустрічає!
