четверг, 23 февраля 2012 г.

День захисника кого?

23 лютого 1999 року — Президент України -Леонід Кучма видав Указ «Про День захисника Вітчизни», в якому зазначено: «Враховуючи численні звернення громадських організацій, ветеранів війни, та з метою сприяння патріотичному вихованню молоді постановляю установити в Україні свято — День захисника Вітчизни, яке відзначати щорічно 23 лютого».
    Для того щоб не почуватись ображеним через ту кількість свят коли чоловіки мають в ОБОВЯЗКОВОМУ порядку дарувати жінкам подарунки і знаки уваги. Існує награне свято, награне переважно жіночою половиною коли вони думають, що мають чимось віддячити - зазчиай це шкарпетки, пінка для гоління чи інший дешевий брєд. І привітання як захисника вітчизни. 
     Хоча це поняття дістало мене ще з існування "Вітчизняної війни" - хоча до 2 гої світової в Росії майже кожна війна Була вітчизняна з Наполеоном з Австро-Угорщиною і тп. "Только у нас єсть прізив ЗА РОДІНУ. Вот ви прєдставляєтє сєбє амєріканса воюющого во вєтнамє за родіну?" (с)Задорнов
   


   Хоча Яке мені діло? Мені сьогодні подарували 100 грн на які я через 2 неділю буду купувати жінкам подарунок на 8 березня...

Ода езофагогастродуоденоскопії

Це ода! (героїчне награвання)

Це ода езофа гогастро дуоде носкопіЇ...

Якої не було би в нашому світі без фобії.
Без болі і важкості і припіканню
У шлунку сталевому, що все ковтання
З"їдання і травлення і випивання
Усього гидкого що в руку втрапляло
І далі жувало і тако ж ковтало єство.

А що наше внутрішнє?
Срах
А що наше зовнішнє ?
Біль
І ось для такого випадку вставляють
У шлунок і далі як хочуть гуляють

гастроскопом твій стравохід гвалтують
І повітрям наче кульку дуюсть
Щоб язву якої нема не знайти
ТУДУ
Все я мушу йти. 

суббота, 4 февраля 2012 г.

Свобода інтернету. Доба електронних хіппі (і початок її занепаду?)

     Здавна держави мали таку звичку:.. -спершу хтось розумний відкриває вставлючу штуку і починає втюхувати її людям. Байдуже що це за новий еліксир молодості ,щастя чи енергії. Спершу люди неохоче ведуться на розвод, далі, якщо вона і дійсно вставляє починают ь втягуватись. І по мірі того як їх активність наростає, а прибутки постачальників зростають - держава починає опускати свої очі на це. Якщо це можна взяти під контроль і отримати частку профітів, хай так воно і буде, якщо ні, або профіти надто мізеріні в порівняні зі шкодою то заборонити. Якщо це підриває саму суть держави чи робить людей розумнішими - ЗАБОРОНИТИ НЕГАЙНО! Ще стануть надто розумними і вирішать що ми їм не потрібні.
      В свій час так відбувалось становлення багатьох речовин, звичаїв, звичок, релігій чи законів. Байдуже, подобаєтсья тобі дрочити, курити опіум чи читати комуністичні книжки. Те що не подобалось державі (або, так би мовити, політиці, іміджу, устрою) і може нанести їй шкоду - якщо не могло принести профітів, мало бути заборонено.