вторник, 1 февраля 2011 г.

Сціальне життя

НЕМОЖЛИВО! 
ЛИШЕ СЬОГОДНІ!
Лише ТАМТО ТОЙТО, ТАКА-ТО ПОДІЯ!
І лИшЕ для ВАС!

Або може більш гуманний варіант? Такого-то числа, у дружній компанії маленького автентичного закладу пройде зустріч? виставка? імпровізація? виступ гурту? К дідьку формальності! Тільки вас там не вистачає...

Соціальне життя викликає в мене біль і сум - немов кицька вкусила!
АУ!
Боляче ж... Але ти любиш цю кицьку, все таки вона така мила, тендітна... ну хіба ні?
Ну як на неї взагалі можна ображатись? Та і чи могла вона тебе вкусити? НЕМОЖЛИВО! Нереально ... Брехня...
Та і куди ти без неї? Без твоєї мило і найріднішої кицьки на ймення Соціальне життя ...
Що тут скажеш? ... тільки сумно

Починаючи від велитенських рок гулянок з пяними малими підлітками, "ой боже невже він спить в своїй блювоті?".. .і закінчуючи закритими "лише для своїх" маленькими бравурними тусами українського елітарного андегранду . Все Це чомусь викликає в мене сум - а може це заздрість!? ДУРНЯ! Хто лише міг таке подумати? )

Адже я там бував! Хіба ж ні? я це бачив? А хто може сумніватись ... от лише фоточок немає - бо звички фотати все своєю мильницею (й викладати з радісними коментами в блог) в мене немає. Яка пІчаль.

Самотінй соціофоб, що має якісь пративні негарні думки щодо соціального життя. Неможливо, нереально, ЄРЕСЬ! Тільки воно викликає в мене приступ суму коли хочеться чомусь напитись, не радісно кинутись до танку того натовпу, а просто піти. Все воно таке мила і водночас здається неначе ти це все вже бачив, десь колись, наче це плагіат на якісь західні (А МОЖЕ СХІДНІ!? ААА) манери. Останні потуги зробити українські фестивалі ... або православні? ... а  в малих групах інтелігенції кому це треба? просто життя за мірками коли хочеш дотягнутись до зірки користуючись драбиною, якою вже колись користувались...  Як мило... Як радісно ... Всім крім мене.

Може тому що мене там немає? А може тому що я не такий і не отримую визгливого задоволення від появі на сцені зірки? ... Оргазму від виступу під гітару ще одного профі, що лабає по струнам під недоречні вірші, ВРЯТУЙ МЕНЕ ВЕЛЕСЕ, власного написання! ... Що ж я за людина то така? Ех сам лише сум ... Сум у Києві ...

Очікуймо подальшого прославлення і гарного вісвітлення соціального життя ... авось колись зявиться захоплива стаття про якийсь з його моментів...

Комментариев нет:

Отправить комментарий