среда, 2 января 2013 г.

...свята?

   В колонках тихо чутні звуки дощу і вогнища... і самотній черговий опус DustinА O'HalloranА прикрашає темну пустку кімнати. Неможливо відчути того що немає, та лиш те що є, може залишати все нові і нові рани в вашій душі.

  
   Ця зима почалася, мило засніжені райони вночі під морозом сяяли міріадами вогнів, сніжинки блищали мов давні прикраси в вогнях київських ламп. Я бігав кур"єром розносячи книжки різноманітним людям, в поті що замерзав на морозі і в утомі, що позбавляла смутку та буденних думок. Є лиш завдання що ми маємо виконувати немає ніяких - а чим би ми могли стати? А що би могло бути? Зараз! прямо зараз щось від тебе суттєво необхідно, виконання якогось завдання, а його провал пришвидшить насттяння зовсім незручних наслідків.

   Так я і бігав. так я і ... жив?  Здається іноді відсутність творчості знищує і деградує наше єство. але що як сама творчість і відсутність роботи деградує нас з середини. Що як сама думка є побічним процесом. Що заважає нашому щастю і адекватній оцінці зовнішнього і (О боже хіба він існує?) внутрішнього світу. А що як.. .  - чому? я знову вихідний і знову відпочиваю, знову наливаю в чарку щось смашне зі смаком ананасу слухаю звуки дощу вогнища і дастіна охолларана... і знову з"являються думки і побажання мрії і апатії, депресії і самокопання. Саморозвиток....?

   Ніхто з нас майже не слухає промову президента, вона трохи затрималась, та більшість взагалі хотіла б щоб її не було. Трохи слів про майбутнє, ми всі погоджуємось всі кажемо за. Та єдине що можемо з неї запамятати - о він щось говорив про євро 2012.

   Наші миски повні салату олів"є, салату крабових палок, мімози чи шуби. Наші бокали повні горілки, коньяку, вина чи шампусіка. Гріх же пити пиво в цей радіний день? ... Наші мізки забиті чимось, наші друзі радісні чимось, наші родічи поруч чомусь?.... або ми од всього далеко . Що, тут сказати?. Що зрозуміти, що відчути? . Невблаганно летить час і ось ще одна сторінка календаря перегортається ознаменовуючи новий рік. Ось ще одна чаша вагів хилиться кажучи нам про неминуче настання закінчення. ось ще один бокал пустіє ...

  
   ось воно... якесь надумани людьми свято, якась свторена державою дефіцитна пристрасть до товарів в супермаркеті... якийсь сум, якась радість. почуття...

Ми віримо, ми відчуваємо, ми сподіваємося, ми ...

Ми зустрічаємо новий рік. Він прийде лиш весною зі ще одним місяцем старого календаря, він прийде лиш потім невблаганно рушачи сніги пускаючи тепло сонця в серця і спермотоксикоз в голови чуваків. нову сесію в голови студентів і нові буденні проблеми в життя людей. літо ознаменує розквіт нового року, ми будемо радіти і гадати куди витратити накоплене за зимні місяці бабло. А в той час наші погреба будуть пустіти а язики молоти всіляик дурниці.

З новим роком усіх .... зі святом... зі святом?

Комментариев нет:

Отправить комментарий