...як ви уявляєте себе через 5 років?

    В сяянні сотень вогників гірлянди новорічної ялинки совєцького крою. В відсутності зими за вікном і світла, що могло б розігнати надто дивні думки. В голову лізе натхнення. Це точніше не стільки вдоволення свого творчого Его, чи впадання за музами, як шизофренічні прояви розвитку внутрішніх нервових неполадок.

    А ким ви уявляєте себе через 5 років?

    Так само будете бухати, шукати сенси, розвивати творчість? Так само зустрічатись з друзями і говорити на вільні тупі теми? Так само не старіти не рости? 

- Або Вище... ви будете десь там. Гарна робота, великі капітали, вродлива дружина, малі діти, будинок за доволі пристойні кошти і розкішна тачка? Пару дипломів і докторська? Успіх вашої творчості?

- Або нижче? ...кількатижнева небритість, червоні очі, перегар. Запой дешевим бухлом. Кількасот болячок. Хрєнова робота чи її відсутність - ти сидиш на соц допомозі. Ти не пишеш, не читаєш, не розмовляєш з людьми - деградуєш. Дивишся тєлік чи на забитому ноуті, в облізлій квартирі всі меблі з якої ти вже продав, не розказавши про це власнику, втикаєш в неті...

   Мурчиш і йдеш далі з пакетом в якому лиш пляшка дешевого вина... Ти віриш що це твоя фотка у паспорті на першій сторінці? 

    Все завжди могло бути краще, ви завжди уявляли себе прямуючим по куди кращому шляху життя. Більше успіху, більше простору рішень, свободи, радості, друзів, менше проблем. Щастя існує доки ти не задумуєшся... 

    Менше думай - більше дій, або знайди середину, компроміс.

Зрештою... через 5 років це будемо вже не ми...

And everyone's lookin for some place
They're just killing more time than space (с)