Насправді в дуже давні часи основна смертність населення полягала в причині нескінченних міжплеменних воєн. З розвитком соціума відсоток зменшувався і все більше становив смертність від хвороб чи старості.
В теперішні часи високі процентні ставик таких причин смертності як самогубство чи маловідомі колись хвороби типу альцгеймера раку і імунодифіциту. Основна площина війни перейшла з фізичногосвіту в духовний. І тепер абсолютними полями воєнних дій з випаленою землею жертвами і жахіттями є не реальна дійсність, а наша підсвідоміст ьі наш мозок.
Не даремно людство поповнюється все більшою і більшою кількістю душевно хворих людей які спокійно чи бурно перебувають в милих закладах з терапією електрошоку.
ВІЙНА ІДЕ.... ВІЙНА ЗАКІНЧУЄТЬСЯ БЕЗ ПЕРЕМОЖЦІВ - тільки весна... осінь і ...
Мабуть набагато простіше було отримати сокирою в плече, кулею в груди, шматком розірваного снаряду в тіло. КОрчитись від болю, стікати кровью і думати про тих кого ти щиро любив і залиши вдома. Милих і коханих, заради яких рвав зубами ворогів криваве клоччя, любов з запахом крові? Неможливе дивне тупо і не реальне.
Зараз все набагато простіше, всі щасливі всі мають все що мали б... але ці духовні войни знищують нашу свідомість. Наш мозок, наші серця...
Зводять нас з розуму прості слова, прості дії прості і складні для розуміння тих старих людей. Думаючи про нове і про багато замість того щоб вивільнити свої первинні інстинкти ми знаходимо інші кордони які треба подолати. Не фізичні не географічні і не пороги слави чи величі.
Нас зводять з розуму пороги любові, пороги пізнання і самоідентефікації, пороги розуміння і усвідомлення. Тепер є багато часу щоб думати і над тим чому вона так вчини і над тим чому всесвіт саме такий і яке в мене тут місце...
Війна іде - тільки тепер немає крові. Немає реально вбитих і реальних жертв. Тепер це нова партизанська війна свідомості і інформації що долинає до наших мізків прямо з всесвітньої мережі інтернет. Її жертви психічно хворі люди. Її жертви жертви психічно хворого люду. Її жерви виживші мутанти і зломані душі...
А над всим цим попелищем з кровью нашої свідомості лунають старі до болю ноти...
Комментариев нет:
Отправить комментарий