воскресенье, 18 декабря 2011 г.

Щось новеньке


    Весь день я думав про те, що ж написати. Окрім ниття і почуття власної жалюгідності цей блог давно не бачив нічого суттєво нового. Інформаційні статті чи роздуми про нікчемність когось іншого, помножені на чсв з нотками ненависті, проскакували так рідко...

    Вчора в одній з дискусій стало зрозуміле одне. Душевний, тілесний чи стан здоров’я і адекватності це одне. А твої помилки і позиція в соціальній взаємодії - інше. Ти можеш бути успішним здоровим щасливим, ти  можеш бути хворим депресивним, але зрештою успішним, це так само очевидно як і те, що абсолютно здорова і адекватна людина може просрати своє життя не через депресію чи душевні хвороби і не через фізичні хвороби чи слабкість - а от просто так вийшло. Це не означає що лікуватись і виправляти теперішні стани абсолютного саморуйнування не потрібно, Це лиш означає, що навіть у цьому стані ти можеш бути... якимось Куртом Кобейном чи Ван Гогом. Правда потім...ну ми всі знаємо що з ними було потім.


    Зрештою я вирішив написати про щось миле і надто знайоме всім нам...


   Ні... облом, це не любов не кохання не секс не дружба не наркотики і не рок-н-рол. Це стара добра заповідь, Не так все бля**сько в Датьськам королЄфствє.


   Дивлячись на келих ми завжди можемо бачити його напівпустим, але він завжди може бути більш пустішим ніж зараз, або бути взагалі пустим. наш песимізм не в силах пручатись об’єктивності. А вона говорить: наша країна не така вже паскудна, наші люди не таке вже і бидло, наша влада не така вже і тупа якщо може командувати не таким вже і бидлом ) Ми країна в центрі Європи з однією з найстародавніших і найбагатших історій, а саме Європа керувала світом і давала колись всім прикурити.

   Адже існують десятки держав третього світу де все не просто погано, де все надзвичайно погано, повна відсутність для більшості населення: медицини, їжі, чистої води, доріг, транспорту, технологій, освіти, ІНТЕРНЕТУ (НІІІІІІІІІІІ!!!!). Присутність: війн, заворушень, тероризму, швидких темпів поширення найрізноманітніших хвороб. І все це може скластись в розкішний комплекс з місцевими традиціями і культурою.

   Для прикладу, ви коли не будь бачили як в одній з перших, африканських, утворених країн негри (ДІДЬКО ДІДЬКО ДІДЬКО! Я хотів сказати африканці!) використовують свої розкішні пляжі? (для смакування збільште картинку)



Все правильно... вони...
  
   Та і зрештою що їм - загоряти на пляжах? Ми теж виходячи на дніпровські пляжі, з приємним пісочком, чого лишень не залишаємо в піску. Але жителі Ліберії зруйнували наше лицемірство своєю прямолінійністю, сміливо і в обличчя! Вони серуть на пляжах. А що, зрештою, тут такого?

    Африка руйнує наші шаблони країнами на зразок Сомалі, де 5 голих і худих негрів на моторці і з калашами та РПГ, беруть на абордаж танкер. Слідом за нею крокує Індія. Країна куди сотні людей пробують прорватись, з відсутністю грошей і мізків, за віковічними знаннями. А надибують міліард бідних індусів, (Що живуть в хибарках їдять рис і помирають від старості так само при повному щасті і усвідомленні свого місця у всесвіті, своєї касти і необхідності. Вірячи в переродження. Миючи в Гангу ноги, перучи білизну, викидаючи попіл тут же спаленого покійника, сміття і помиї ... і беручи з нього ж воду для пиття.) і купку обкурених драхманів...

    Пакистан, простий табір бідняків коло виїзду в місто. Тут стоять палатки, тут пасуться корови, тут щось готують люди. Це щось - це недільної свіжості потрошки тварин, що варяться в чанах на якійсь резині і іншому смітті. Розкішний коктейль запаху паленої резини, розкладання плоті і людської доброти стоїть навколо.



    І як після цього можно казати, що нам погано живеться, і що наша країна - суцільна фігня? Депресувати чомусь і страждати, через душевні неспокої. Лише від того що в нас усе є - хоча б можливість вийти в нет і накатати всю статтю, вже багато чого значить.

   Адже саме у нас милі католики на заході і агресивні православи московського патріархату на сході... найпрекрасніші дівчата і найстрашніші курорти ... цілковито розкладена (як пакистанські потрошка) владна верхівка і невимовно широка і ніжна душа, яка тільки і робить, що страждає по блогам за весь світ ) ..

Не все так паскудно... енджой.

П.С. Подяка Артемію Лєбєдєву, який таки може дозволити собі їздити по світу і робити фоточки. на відміну від мене :3

Комментариев нет:

Отправить комментарий