"Кім Чен Ір помер 17 грудня 2011 року в своєму поїзді, як повідомляють ЗМІ самої КНДР, від «фізичної та психічної перевтоми, працюючи на благо народу», однак офіційною причиною смерті названо серцевий напад (інфаркт)." (с)
Проте лише 19 грудня новина про це прозвучало в корейському телебаченні і блискавично поширилося світом. Голодний північнокорейський народ виходить на площі і плаче, кричить і стоне, б"є себ ев груди і рве на собі одяг! Адже помер такий лідер! Він прийняв корею з чучхе, а залишив з ядерною зброєю! тількі він великий Кім Чен мр! наше Яскраве сонце чучхе, Сонце соціалізму, Залізний всепереможний Полководець, Яскрава зірка Пектусана, Доля нації, Передумова об'єднання Батьківщини, Улюблений Керівник, який сповна втілює прекрасний лик, яким повинен володіти лідер ... На кого ж ти нас покинув! ... як на кого? на свого сина...Кім Чжон Ина.
Le Roi est mort, vive le Roi!
(Король помер, хай живе король!)
Зрештою дивлячись на північну корею неможливо не поринути в найсправжнісеньку ностальгію. Один чоловік у 2006 році сказав - якщо вам так кортить повернутися в старі добрі радянській часи - їдьте в північну корею, бо я можу описати тамтешній час як 1950 рік. Так судячі з смерті Великого вождя і реакції народу, а також іншого вождя, що досі лежить у мавзолеї, мабуть і дійсно, він майже не помилився ) ... майже.
Комментариев нет:
Отправить комментарий